Дівчатам


Мацко І. Перехідний вік…моєї мами: повість/ Ірина Мацко.- К.: ВЦ «Академія», 2016.- 128 с.

   Це книжка про всі оті «дорослі» речі, які раптом ВПЕРШЕ в житті трапляються саме з тобою — перший поцілунок, перша чарка віскі, перший міжнародний табір, перша вага відповідальності... І світ довкола раптом стає зовсім не таким простим, як здавалося вчора.
   Але, виявляється, мама — така красива й впевнена в собі — теж переживає непростий «перехідний» вік. І в неї є свої таємниці…
   Цю захоплюючу та щиру розповідь рекомендовано читати дівчаткам 12-14 років.

Роздобудько І. ЛСД. Ліцей слухняних дружин: роман/ Ірен Роздобудько; передм. Т.Вергелес.- Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013 .- 320 с.: іл.

   Яким буде мій майбутній чоловік?Чи буду я ідеальною дружиною? Що таке «щасливе життя»? Ці та подібні питання хвилюють кожну дівчину. Але де знайти на них відповідь, чи хоча б підказку? Прочитавши цей роман, можливо, для когось незрозуміле стане доступнішим, а у відомому відкриються ще інші грані…
   Ця книжка для старшокласниць, студенток, які незабаром покинуть рідний дім і стануть на стежину самостійного життя.

Кінселла,С. Пошуки Одрі: роман/ Софі Кінселла; пер. з англ. В.Ракуленка.- К.- Вид.-ча група КМ-БУКС, 2017.- 320 с.

   Дівчинка-підліток Одрі хворіє на психічні розлади. Вона не може вийти з дому, не наважується зняти темні окуляри навіть у приміщенні… За порадою лікаря Одрі знімає фільм під назвою «Моя мирна і любляча родина». Розповідь дівчинки змушує задуматись і батьків, і дітей: «Що ж потрібно зробити, щоб не виникали сварки та інші неприємності в родині? Як навчитись чути і розуміти один одного?»








Левкова Анастасія. Старшокласниця. Першокурсниця: роман. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. 
— 336 с.

У житті Лілії — переламний період: завершення школи та вступ в університет. У цей час відбувається стільки всього: кохання й «сотворення кумирів», перипетії взаємин із друзями та вчителями, розчарування — передусім у собі, але врешті-решт прийняття себе та інших такими, як вони є. Це час, коли обираєш професію, що визначатиме вектор твого життя; коли починаєш розуміти, в якій країні живеш, і усвідомлюєш себе її громадянкою... Тільки все це відбувається не зараз — Ліля переживала це на початку нашого століття, коли ще не було соцмереж, а мобільні телефони та комп’ютери вважали розкішшю. Про те, як це — бути підлітком на початку 2000-х, читайте у щоденнику Лілії Маринник.


Немає коментарів:

Дописати коментар