четвер, 16 травня 2019 р.

Поезія, народжена душею

    15 травня дозвіллєвий клуб Бердичівської районної бібліотеки для дітей «Берегинька» знову гостинно відкрив свої двері. Цього разу тут відбулася презентація першої книжки Валентини Козачук «Час радіти життю», яка побачила світ у квітні 2019 року. 

   Щоб ближче познайомитись з поетесою-землячкою та її поезією прийшли до бібліотеки і діти, і дорослі. На зустріч були запрошені рідні, друзі та добрі знайомі Валентини Вікторівни.

   Розпочався захід сценкою «Де дізнатись про нову книгу?», яку підготували учасники бібліотечного Театру Книги Конончук Марія, Капралюк Аріна, Михайлова Уляна, Колосінська Марія.
   Кажуть, що доля поетів прозирає крізь їхні вірші, тому приємне спілкування ведучої Валентини Вдовиченко з Валентиною Козачук перепліталось з декламуванням поезій, що входили до збірки.

      У них йшлося про цілком знайомі і буденні речі, вони були написані звичайними словами, але несли якесь особливе світло… 

 

   Шестикласниці Аня Богатчук та Маша Олійник читали їх так, що хотілось уважніше подивитись на світ, озирнутись навколо…і побачити незвичайне у звичайному, як це побачила і влила у поетичні рядки розділу «Чарівний світ» Валентина Вікторівна.

 
    Від авторки нової книжки слухачі дізналися, що вперше поезія постукала в її душу ще в дитинстві; писала, коли приходило натхнення; створити книжку вирішила в зрілому віці за порадою подруги; буклет з її віршами, який був виданий раніше, мав назву "Поетичні етюди".




  Потім звучали вірші з розділу «Дитинство – райдужна пора».
Кожен з них – це якась окрема історія, яку дуже майстерно розповідала першокласниця Лілія Тимків і неначе чарівною паличкою переносила усіх присутніх туди, де лунає дзвіночок чудової казки дитинства.


  Пані Валентина розповіла, що дуже часто на написання дитячих віршиків надихають онуки, яких у неї четверо. Двоє з них – онук Ілля і онучка Саша, прийшли привітати бабусю й теж читали її вірші.
   Кожен поетичний рядок із розділу «Славлю Господа» містить в собі якусь незриму, непомітну і водночас велику силу. Це дуже щиро передала слухачам Даша Тимчук, декламуючи вірш «Хай буде твоя воля».
   Віхи історії рідного краю, спогади про долю батьків, особиста оцінка складних політичних процесів сьогодення, стурбованість за майбутнє неньки України знайшли місце в розділі «Розкажи мені про Вітчизну».
   Емоційно передати біль за рани та смерть вірних синів і доньок України на фоні неймовірної краси життя земного зуміла Софія Поліщук зворушливою поезією з розділу «Не гояться рани», яка проникала в серце, змушувала задуматись.
    В збірці «Час радіти життю» є чимало особистого, суто жіночого, ніжні та щирі слова любові, звернених до матері, батька, брата, сина, доньки, онуків, коханого чоловіка… Їх можна прочитати в розділі «Джерела серця».
    Чимало віршів різної тематики звучало з вуст самої поетеси, а романс «Чому не снишся ти мені?..» вона навіть заспівала. Це дало можливість зрозуміти з яким настроєм писалися ці твори , на мить зловити думку автора, пізнати його внутрішній світ…
     Відомий композитор, музикант, поет, журналіст, наш земляк Олесь Коляда почув мелодію в поезіях Валентини Козачук, охоче підхопив її і поклав на музику. Так вірш «Пам’ять про хату» став піснею, яка прозвучала на презентації у виконанні Олеся Коляди. Це було надзвичайно!


   Валентина Вікторівна - українська берегиня, в якій вдало поєднались і врода, і вдача, яку Бог обдарував багатогранним талантом. Дійсно ця жінка талановита і в творчості, і в дружбі, і любові… Тому багато теплих слів на честь Валентини Козачук було сказано її братом Володимиром Колесником, поетесою з с.Андріяшівка Ольгою Калиною, подругами та шанувальниками. 




















  Впродовж всього заходу на великому екрані демонструвалися слайди, що влучно доповнювали все те дійство, яке відбувалося в залі бібліотеки.
   Завершальною позитивною нотою презентації були дві пісні в подарунок Валентині Вікторівні: перша - «Щастя і добра», яку виконала наймолодша акторка Театру Книги Лілія Тимків, друга - «Під сузір’ям Близнюків» від Олеся Коляди на вірші Світлани Столярчук (Олесь Коляда і Валентина Козачук за гороскопом – Близнюки)


   Працівники бібліотеки щиро вдячні Валентині Козачук за чудову зустріч, завдяки якій в Міжнародний день сім’ї люди різних поколінь були єдиною дружною родиною, слухаючи вірші, які можуть хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, духовно збагачувати. 

      Нехай нашій талановитій землячці, авторові збірки поезій «Час радіти життю» кожен новий день дарує прекрасні ідеї і цікаві задумки, кожна мить життя буде доброю і чарівною, а любов близьких і теплота рідних сердець допомагають творити на радість і на благо собі й усім цінителям живого поетичного слова!


пʼятниця, 12 квітня 2019 р.

Зустріч на перехресті казок

    23 квітня у всьому світі відзначають День книги та авторського права, мета якого — визнати незрівнянну силу книг, які є найдієвішим засобом поширення знань, зв'язком між минулим і майбутнім, мостом між поколіннями та культурами. Тому літературно-музичне рандеву "Зустріч на перехресті казок", яке відбулося 12 квітня 2019 року в районній бібліотеці для дітей (смт. Гришківці), було присвячене Її Величності Книзі.
     Особлива святкова атмосфера, яскраві костюми, відповідне музичне оформлення, гра юних акторів Театру Книги – це казка казок. Це подорож до країни Читалії, сповнена пригод та різних див. Це розповідь про добро і зло, справжню дружбу, взаємодопомогу, віру в чудеса. Це весела і повчальна історія про дівчинку Алю з книги української письменниці Галини Малик, яка разом з героями Всеволода Нестайка та багатьох зарубіжних письменників допомагала і дітям, і дорослим згадувати різні типи і види казок, доповнювати вислови про них, розкривати сторінки літературних творів, в яких були підказки виходу із непередбачуваних ситуацій…
     В дитячій бібліотеці, яку відвідувачі називають «вуликом талантів, мрій, захоплень і розваг», часто відбуваються подібні Дні, але кожен з них неповторний і по-своєму цікавий.
     Нехай зерна, взяті з мудрих книг і посіяні в душах глядачів цим бібліотечним заходом, зійдуть золотим колоссям і принесуть свої вагомі плоди. А найяскравіші моменти залишаться в пам'яті назавжди: грітимуть душу й зворушуватимуть уяву через багато років.

четвер, 14 лютого 2019 р.

Життя прекрасне - коли любиш!

День святого Валентина – свято романтики, мрій, позитивних вражень .  До нього готуються і з трепетом очікують. Адже в цей день сам Бог велить зізнатися якщо не в коханні, то хоча б у приязні чи симпатії. Його відмічають з родиною, з коханими, з друзями. А учасники  клубу дитячого дозвілля «Берегинька» в цей особливий  день  проводили свій вільний час в теплих обіймах районної дитячої бібліотеки (селище Гришківці).
Що вабило їх сюди? Мабуть, все те, що дихало щирістю і любов’ю, викликало інтерес та налаштовувало на гарний настрій: зала, прикрашена кольоровими кульками та великою кількістю сердечок з амурчиками; святкові відео кліпи; легенди про священника – покровителя закоханих;  сучасна українська пісня та зворушливі поетичні рядки. А може, пошук відповіді на питання: що таке кохання?
Чимало бурхливих емоцій викликала конкурсна програма. Завдання  в парах, які утворилися від з’єднання половинок сердець, дали змогу з'ясувати, хто краще розуміє один одного без слів, хто зможе довше утримувати  почуття, хто більше знає ніжних, ласкавих слів і назв смачних страв, хто вправніше збиратиме намисто та швидше  вручить квіти  своїй симпатії.
Фінал розваг – вибір за жеребкуванням «Валентина" і "Валентини» на цілий рік  та оголошення пар-переможців у номінаціях: «ідеальна», «найчуттєвіша», «найуважніша», «найромантичніша», «найчарівніша», «найвеселіша», «глядацьких симпатій».
         Особливо приємним моментом свята стало озвучення  учасниками побажань з  «валентинок», які  надійшли в процесі  заходу кожному з них від «таємничих незнайомців», та отримання сюрпризів з повітряних кульок, які лопали від дотиків «стріл Амура».
         Працівники бібліотеки старалися зробити цей День для дітей по-справжньому яскравим і незабутнім. Коли діти дарують один одному сердечка-подаруночки, виготовлені своїми руками, а разом з ними радісну посмішку і частинку своєї любові – хіба може бути щось більш романтичним?

Любов підносить серце над землею
І робить дивовижні чудеса.
Стає людина зовсім інша з нею,
Тоді в її душі живе краса.
Тоді в душі троянда розцвітає,
Співає у душі тоді весна!
Любов людська велику силу має,
Зцілити може й оживить вона.