Живуть, Кобзарю, поміж нас і голос твій, і пензель твій, і слово

                                                                                       СЛОВО ВЕЛИКЕ ПОЕТА –

                                                                                        ДУХУ СВЯТОГО ПЛАНЕТА,

                                                                                        ЧИСТОЇ СИЛИ КРИНИЦЯ,

                                                                                        ДОБРОЇ ДОЛІ ЗІРНИЦЯ:

                                                                                        МОВА ЙОГО НЕТЛІННА,

                                                                                        ПРАВДА ЙОГО БЕЗЦІННА!

                                                                                                               Павло Ткачук

 
    «Історія мого життя становить частинку історії моєї батьківщини» - теза з автобіографії Тараса Григоровича Шевченка.
       Україна… Вона була його найбільшою любов’ю, основою життєтворчості. Думав про неї, сумував за нею в холодному Петербурзі, гостро тужив за її дивовижною красою серед пустелі й рудих степів Оренбурзького краю. На відстані бачив блакитно-зелені ландшафти, білі хати серед вишневих садів, вітряки, верхівки церков…Тут була його душа…
       Про це розповідають друковані видання, представлені в «Літературній світлиці» Публічної бібліотеки Гришковецької селищної ради.
        Саме тут відбулася бесіда - присвята «Живуть, Кобзарю, поміж нас і голос твій, і пензель твій, і слово», в якій найактивнішу участь брали учні 5-В класу Гришковецького ліцею зі своїм класним керівником Яною Сергіївною Василюк.
         В процесі спілкування юні користувачі бібліотеки переконувалися, що Тарас Григорович мав не лише неперевершений дар поета. Великий Кобзар володів всеохоплюючим талантом. Він – професійний живописець, загальновизнаний гравер (його мистецька спадщина налічує 835 живописних полотен, рисунків, офортів та ескізів);великий майстер акварелі(210 акварелей, передусім пейзажів); блискучий портретист(150 портретів, у тому числі 43 автопортрети); працював як скульптор і навіть архітектор. Він був також талановитим аматором-актором, мав доброго баритонального тенора і надзвичайно артистично співав народні українські пісні.
           Творчий спадок Шевченка надзвичайно великий і багатосяжний, який не може не дивувати(240 поетичних творів – віршів, балад, поем, драма «Назар Стодоля» та дві незавершені драми, близько 20 повістей, надзвичайної ваги прозовий твір «Журнал»(Щоденник), Буквар для народних шкіл); в його доробку публіцистичні, літературно-критичні та інші праці. Багато віршів поета стали народними піснями.
         Дякуємо долі, що у нас є Тарас Шевченко – світоч, пророк,
який у пітьмі царського самодержавства явив пригнобленому світові мужній заповіт:
                        …вставайте,
                        Кайдани порвіте
                        І вражою злою кров’ю
                        Волю окропіте!
який, за словами Івана Дзюби, відкрив українському народові «розуміння його долі, його потреб та його завдань перед лицем майбутнього»:
                       …встане Україна
                       І розвіє тьму неволі,
                       Світ правди засвітить…

                                        …І на оновленій землі
                                         Врага не буде, супостата,
                                         А буде син і буде мати                                                                                                                               І будуть люде на землі.