Відкриваєш книгу і неначе відправляєшся в захопливу подорож Андріяшівкою – малою батьківщиною Ольги Калини. Вона веде нас різними куточками села, адже хоче всьому світові розповісти про «сивокорі ясени», пшеничне поле, хміль, пасовиська, ставочки і струмочки, бо все воно «рідне, знайоме і миле». Вимальовуючи барвисті картинки дитинства, з глибокою ніжністю й трепетом описує свою родину та її нелегку долю; з великою любов’ю і шаною розповідає про односельчан-трударів та про Героїв-синів, які тут зросли й пішли у вічність, захищаючи нашу державу; просить не забувати про відвагу тих, хто знаходиться зараз на передовій…
На сторінках книги авторка знайомить читача з кожною вулицею Андріяшівки, з її сусідами-селами, колоритом Бердичева, особливістю Житомира з яскравими парасольками на Михайлівській вулиці…
Пані Ольго, ДЯКУЄМО Вам за цей ПОДАРУНОК!
Хочу також подякувати всім нашим поетам-землякам, які оспівують унікальний наш край та його прекрасних ЛЮДЕЙ; які привертають увагу до проблем сьогодення; які закликають не бути байдужими до всього, що відбувається навколо нас; які нагадують про людські життєво важливі цінності. Саме такі книги сьогодні мають бути доступні кожному. Саме ці твори необхідно читати. Читати…Відчувати…Аналізувати…Думати…
Всеосяжна мова поезії була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтва, вона живе і житиме, доки людське серце наповнюватимуть найтонші і найглибші почуття. Поезія - це особливий простір, прекрасний і незвіданий. Знайомство з поетичним надбанням людства, читання та вивчення нових поезій розвиває нашу культуру, збагачує душу. То, можливо, ПОЕЗІЯ допоможе світові стати добрішим і чистішим?..
