Неперевершений казкар

     90 - річчя від дня народження сонячного янгола дитячої літератури Всеволода Нестайка! Це ще одна гарна нагода зануритися в особливу атмосферу книжкового світу: пригадати незабутні факти з дитинства письменника, обговорити дивовижні пригоди та кумедні витівки героїв казкових повістей, прочитати вголос цікавенькі уривочки з книг та переглянути чудові ілюстрації...

Вірність і посвята Крут

     З 23 по 29 січня 2020 року в бібліотеці діяла виставка-пам’ять, яка розкривала важливі факти про одну з найтрагічніших подій в історії України – бій під Крутами у 1918 році. Користувачі бібліотеки, які переглянули виставку, ознайомились з книгами та іншими матеріалами, до яких увійшли документи, дослідження, свідчення та спогади учасників бою, роздуми сучасників, поезії, присвячені подвигу юнаків, які загинули, ставши на захист рідної країни.

"І жити спішити треба..."(до 85-річчя Василя Симоненка)

ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ СИМОНЕНКО 

(псевдоніми — В. Щербань, С. Василенко, Симон)

(1935—1963) 

 український поет і журналіст, шістдесятник

         Василь Симоненко народився в с Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині 8 січня 1935 р. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі. Протягом 1942—1952 pp. майбутній поет навчався в школі: 4 класи — у Біївцях (1942—1946), решта — у сусідніх селах Єньківцях (1946—1947) і Тарандинцях (1947—1952). 

      У 1952 р. закінчив із золотою медаллю середню школу в Тарандинцях, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка. Брав участь у літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ). У 1957— 1960 рр. працював у газеті «Черкаська правда», потім, у 1960—1963 pp.,— у газеті «Молодь Черкащини», власним кореспондентом «Робітничої газети», а також займався літературною творчістю. 1962 р. Василь Симоненко став членом СПУ. Він планував вступати до аспірантури Інституту літератури АН УРСР, вийшла єдина його прижиттєва збірка «Тиша і грім». 

     У середині 1962р. поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції ім. Т. Шевченка (м. Сміла). У зв'язку з тим, що влада всіляко боролась з Василем Симоненком, можна зробити висновок, що це побиття не було випадковим. 13-го грудня 1963р. поет помер у черкаській лікарні (за офіційною версією, від раку), похований у Черкасах. У 1964р. вийшла посмертна збірка «Земне тяжіння» (книгу було висунуто на здобуття Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка 1965р. (посмертно), але лауреатом того року став М. Бажан). 

       Минуло 15 років офіційного забуття поета і у 1981 р. з'явилася книга вибраного «Лебеді материнства» з передмовою Олеся Гончара. Василеві Симоненкові посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка, у 1995 р. 

       Навколо причин смерті В. Симоненка ходило чимало чуток. Пізніше В. Онойко згадував, що після звістки про затримання Симоненка за ним дозволили приїхати тільки після того, як у справу втрутився секретар Смілянського міськкому партії. Коли Василь «сів на переднє сидіння поруч з шофером, повернувся до нас і закотив рукава сорочки: — Ось, подивіться... Ми жахнулись: всі руки були в синцях. — А на тілі, здається, ніяких слідів. Хоча били. Чим били, не знаю. Якісь товсті палиці, шкіряні і з піском, чи що. Обробили професійно. І цілили не по м'якому місцю, а по спині, попереку. [...] Коли везли туди (до камери), погрожували: ну, почекай, ти ще будеш проситися, на колінах повзатимеш». Проте офіційною версією смерті 28-річного поета так і залишилось повідомлення про рак.

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/s/simonenko-vasil/1198-vasil-simonenko-biografiya Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Більше про Василя Симоненка та його творчість за цими посиланнями:

 Гра долі

Коли слово стає вироком

Через що насправді у 28 років загинув Василь Симоненко

Новела "Кривда"

"Ти знаєш, що ти людина"

Все про видатного поета

"Цар Плаксій і Лоскотон"

Передноворічна казочка

     Скільки б не було людині літ, її душа прагне свята. А в зимові дні, напередодні Різдва та Нового Року, усі чекають чогось ОСОБЛИВОГО… І стається ДИВО! Але для цього треба не просто мріяти, а й читати, фантазувати, вивчати, творити…23 грудня юні актори бібліотечного Театру Книги Бердичівської районної бібліотеки для дітей (смт Гришківці) подарували глядачам особливий святковий сюрприз - П’єсу-шоу. Гості, які завітали в цей день до бібліотеки, потрапили на День народження принцеси в одне з казкових королівств, а потім разом з нею подорожували Країною Сновидінь. В передноворічній історії оживали герої багатьох дитячих книг. Вони танцювали і співали, нагадували про найважливіші людські чесноти, вчили бачити красу навколишнього світу та радіти життю.

     Дійові особи "Передноворічної казки": Фея Казок - Тимчук Дарина, Король - Сідлецький Олександр, Королева - Конончук Марія, Фея Доброзичліна - Голяченко Олена, Фея Симпатюліна - Колосінська Марія, Фея Снів Соня - Поліщук Софія, Чаклунка Зломоральда - Богатчук Ганна, Няня 1 - Мельничук Ярослава, Няня 2 - Цегельник Юлія, Маленька Принцеса - Тимків Лілія, Юна Принцеса - Михайлова Уляна, Король Країни Сновидінь - Дудар Вадим, Кошмарик і Чарівник (дві ролі) - Гвоздецький Гліб, Світлинка - Іванник Ганнуся, Хотабич - Хамраєв Артур. Це діти різного віку (учні від 2 до 8 класу), які навчаються в Гришковецькій гімназії та Дмитрівській школі.

      Щастя і добра, миру і злагоди, благополуччя і гарного настрою вам, любі діти і шановні дорослі! Хай здійсняться ваші найзаповітніші МРІЇ!

Сприяння сталому розвитку сільського господарства

     Ось таку фотозону до Дня працівників сільського господарства було оформлено дбайливими руками працівників районної бібліотеки та районної бібліотеки для дітей.

Святкуємо!!!

     Вечір відпочинку з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва став ще однією гарною подією в житті не тільки клубних працівників району , а й бібліотекарів. Дякуємо організаторам цього прекрасного дійства й усіх, хто був з нами в цей День.

     Ось такою єдиною родиною ми відмічали наше професійне свято.